стишувати

-ую, -уєш і рідко стиша́ти, -а́ю, -а́єш, недок., сти́шити, -шу, -шиш, док., перех.

1) Робити тихішим, не дуже чутним, приглушувати (звук, шум і т. ін.). Стишувати голос.

2) Робити повільнішим, менш швидким; уповільнювати. || Змушувати рухатися повільніше.

••

Сти́шувати хід — а) сповільнювати свій рух (про транспортні засоби); б) зменшувати швидкість (поїзда, автомобіля і т. ін.).

3) Послаблювати силу вияву чого-небудь. || Робити менш відчутним (біль, почуття і т. ін.); угамовувати.

4) Примушувати заспокоїтися, утихомиритися. Стишувати [своє] серце.